Дебридат (Debridat) 7.87 мг/г суспензія, 250 мл

Дебридат (Debridat)

Склад:
Діюча речовина: trimebutinе;
5 мл суспензії містять 24 мг тримебутину малеату;
допоміжні речовини: полісорбат 80, целюлоза мікро кристалична (Avicel CL 611), сахароза, ароматизатор яблучний (13611), барвник (Е 110), етанол 96%, кремнію діоксид колоїдний (Aerosil 200), кислота лимонна моногідрат, метилпарабен (Е 218), пропіл парабен (Е 216).
Лікарська форма. Порошок для виготовлення суспензії.
Фармакотерапевтична група. Засоби, які застосовуються при функціональних розладах з боку шлунково-кишкового тракту. Код АТС A03A A05.
Клінічні характеристики.
Показання. Синдром подразненого кишечнику; функціональні розлади травного тракту, що супроводжуються болями в животі, спазмами, відчуттям переповнення, метеоризмом, запором або діареєю.
Протипоказання. Підвищена чутливість до тримебутину або до інших компонентів лікарського засобу. Вагітність (особливо І триместр) і період годування груддю. Дитячий вік.
Спосіб застосування та дози. Суспензію призначають пацієнтам, які не можуть проковтнути таблетку. Приймають внутрішньо 3 рази на добу.
Для дорослих разова доза становить 75-150 мг (15-30 мл).
На початку лікування синдрому подразненого кишечнику максимальна добова доза для дорослого за необхідності може становити 450 мг (90 мл), розподілених на 3 прийоми (по 30 мл 3 рази на добу).
Тривалість курсу терапії визначається індивідуально. Звичайний курс лікування становить 2 - 6 тижнів залежно від ступеня тяжкості та перебігу захворювання.
Побічні реакції. Можливі: сухість у роті, порушення смаку, діарея, біль у шлунку, нудота, запор; сонливість, запаморочення, головний біль, відчуття холоду/тепла.
Дуже рідко виникають порушення менструального циклу, болісне збільшення грудей, неспокій, затримка сечі, погіршення слуху, алергічні реакції.
Передозування. Можливе посилення побічної дії.
Лікування: промивання шлунка. Терапія симптоматична.
Застосування у період вагітності або годування груддю. Протипоказаний під час вагітності (особливо І триместр). Під час лікування препаратом слід припинити годування груддю.
Діти. Досвід застосування препарату у дітей обмежений, тому не слід призначати його цій віковій групі.
Особливості застосування. Немає особливих вказівок щодо застосування препарату.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами. У деяких пацієнтів може виникнути головний біль, сонливість або запаморочення, тому слід дотримуватися обережності під час керування авто транспортом або при роботі зі складними механізмами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Одночасне застосування зотепіну може подовжувати антихолінергічну дію. Тримебутин подовжує дію d-тубо курарину.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Тримебутин – синтетичний агоніст периферичних опіоїдних рецепторів m, d і k. Механізм дії полягає в безпосередньому впливі на гладку мускулатуру травного тракту та в регулюванні порушень моторики без впливу на ЦНС. На відміну від інших опіоїдів, тримебутин не характеризується селективністю до жодного з трьох типів рецепторів, завдяки чому може як посилювати, так і пригнічувати перистальтику. Процес нормалізації моторики розпочинається через 30 хв після застосування лікарського засобу.
Фармакокінетика.
Всмоктування. Після перорального застосування тримебутин майже повністю всмоктується. Максимальна концентрація досягається через 30 хв.
Розподіл. Зв’язування з білками плазми – близько 5 %. Після перорального застосування проникає через плацентарний бар’єр у кількості близько 0,05 %, у грудне молоко виділяється близько 0,04 %.
Метаболізм. Тримебутин метаболізується в печінці.
Виведення. У вигляді метаболітів елімінує із сечею.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: порошок білого кольору.
Термін придатності. 3 роки.
Умови зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі 15-30°С. Термін зберігання готової суспензії для внутришнього прийому не більше 4 тижнів.

Написати відгук