Прегабалін (Pregabalin) Zentiva 75 мг, 56 капсул

ПРЕГАБАЛІН (PREGABALIN)
 

Склад:
діюча речовина: прегабалін;
1 капсула містить 75 мг або 150 мг або 225 мг або 300 мг прегабаліну;
допоміжні речовини: маніт (Е 421), крохмаль кукурудзяний, крохмаль кукурудзяний прежелатинізований, тальк, титану діоксид (Е 171), заліза оксид червоний (Е 172) (капсули по 75 мг, 225 мг та 300 мг), желатин, шелак, заліза оксид чорний (Е 172), калію гідроксид.
Лікарська форма. Капсули тверді.
Основні фізико-хімічні властивості:
капсули 75 мг − тверді желатинові капсули з помаранчевою кришечкою та білим тілом; на тілі капсули маркування «PGB 75»;
капсули 150 мг − тверді желатинові капсули з білою кришечкою та білим тілом; на тілі капсули маркування «PGB 150»;
капсули 225 мг − тверді желатинові капсули з світло-помаранчевою кришечкою та білим тілом; на тілі капсули маркування «PGB 225»;
капсули 300 мг − тверді желатинові капсули з помаранчевою кришечкою та білим тілом; на тілі капсули маркування «PGB 300».
Фармакотерапевтична група. Протиепілептичні засоби. Код АТХ N03A X16.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Діюча речовина – прегабалін, що являє собою аналог гамма-аміномасляної кислоти ((S)-3-(амінометил)-5-метилгексанова кислота).
Механізм дії. Прегабалін зв'язується з допоміжною субодиницею (a2-d білок) потенціал-залежних кальцієвих каналів у центральній нервовій системі (ЦНС).
Фармакокінетика. Фармакокінетичні показники прегабаліну подібні у здорових добровольців, пацієнтів з епілепсією, які застосовують протиепілептичні препарати, і пацієнтів із хронічним болем.
Абсорбція. Прегабалін швидко всмоктується при пероральному введенні натще і досягає максимальних концентрацій у плазмі протягом 1 години після однократного або багатократного застосування. Розрахована біодоступність прегабаліну при пероральному застосуванні становить 90 % і більше та не залежить від дози. При багатократному застосуванні рівноважний стан досягається через 24-48 годин. Ступінь абсорбції прегабаліну знижується при одночасному прийомі з їжею, у результаті чого максимальна концентрація (Cmax) зменшується приблизно на 25-30 %, а час досягнення максимальної концентрації (tmax) зменшується приблизно на 2,5 години. Однак застосування прегабаліну одночасно з їжею не мало клінічно значимого впливу на об’єм його абсорбції.
Розподіл. В ході доклінічних досліджень було показано, що прегабалін легко проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр у тварин, а також крізь плаценту у тварин і виділяється в молоко у період лактації. У людини умовний обсяг розподілу прегабаліну після перорального введення становить близько 0,56 л/кг. Прегабалін не зв'язується з білками плазми.
Метаболізм. У людини прегабалін зазнає незначного метаболізму. Після введення дози міченого радіоактивною міткою прегабаліну приблизно 98 % радіоактивної речовини виводиться з сечею у вигляді незміненого препарату. Частина N-метильованої похідної прегабаліну – основного метаболіту препарату, що визначається у сечі –  становив 0,9 % від введеної дози.
Виведення. Прегабалін виводиться із системного кровотоку в незміненому вигляді головним чином за рахунок екскреції нирками у вигляді незміненого препарату. Середній період напіввиведення прегабаліну дорівнює 6,3 години. Плазмовий і нирковий кліренс прегабаліну прямо пропорційні кліренсу креатиніну. Пацієнтам з порушенням функції нирок або яким проводять гемодіаліз, необхідно корегувати дозу препарату.
Лінійність/нелінійність. Фармакокінетика прегабаліну є лінійною для всього рекомендованого діапазону доз. Міжсуб'єктна фармакокінетична варіабельність для прегабаліну є низькою (менше 20 %). Фармакокінетика при багатократному застосуванні є передбачуваною на підставі даних, отриманих при застосуванні однократної дози. Таким чином, немає потреби у регулярному моніторингу концентрацій прегабаліну в плазмі крові.
Фармакокінетика в окремих групах пацієнтів
Стать. Відсутній клінічно значимий вплив статі на концентрації прегабаліну в плазмі крові.
Порушення функції нирок. Кліренс прегабаліну прямо пропорційний кліренсу креатиніну. Крім того, прегабалін ефективно видаляється з плазми при гемодіалізі (після 4 годин гемодіалізу концентрації прегабаліну в плазмі крові знижуються приблизно на 50 %). Оскільки виведення нирками є основним шляхом виведення препарату, пацієнтам з порушенням функції нирок необхідно зменшувати дозу препарату, а після гемодіалізу – приймати додаткову дозу.
Порушення функції печінки. Спеціальні фармакокінетичні дослідження за участю пацієнтів з порушенням функції печінки не проводились. Оскільки прегабалін не зазнає істотного метаболізму та виводиться переважно у вигляді незміненого препарату з сечею, то малоймовірно, щоб порушення функції печінки могло впливати на концентрації прегабаліну в плазмі крові.
Діти. Було проведено плацебо-контрольоване дослідження тривалістю 15 тижнів за участю дітей віком 12-17 років з фіброміалгією, які застосовували препарат у дозі 75-450 мг на добу. За результатами оцінки первинної кінцевої точки ефективності (зміна загальної інтенсивності болю від базового рівня до тижня 15; розраховано за допомогою 11-бальної шкали оцінювання) було продемонстровано чисельно більше покращення стану пацієнтів, які застосовували прегабалін, порівняно з пацієнтами, які приймали плацебо, але це покращення не досягло статистичної значущості. Найчастішими побічними реакціями, які спостерігалися у клінічних дослідженнях, були запаморочення, нудота, головний біль, збільшення маси тіла та стомлюваність.
Фармакокінетику прегабаліну оцінювали у дітей з епілепсією (вікові групи: від 1 до 23 місяців, від 2 до 6 років, від 7 до 11 років і від 12 до 16 років) при застосуванні доз 2,5 мг/кг/добу, 5 мг/кг/добу, 10 мг/кг/добу та 15 мг/кг/добу в ході дослідження з вивчення фармакокінетики та переносимості.
Після перорального застосування прегабаліну дітям натще час досягнення максимальної концентрації в плазмі був у цілому аналогічним у всіх вікових групах і становив від 0,5 години до 2 годин після прийому.
Значення Сmax і площі під кривою залежності концентрації від часу (AUC)  прегабаліну зростали лінійно зі збільшенням дози в кожній віковій групі. У дітей з масою тіла до 30 кг значення AUC були нижчими на 30%, що обумовлено збільшенням на 43 % кліренсу, скоригованого за масою тіла, у цих пацієнтів у порівнянні з пацієнтами з масою тіла ≥ 30 кг. Кінцевий період напіввиведення прегабаліну становив у середньому близько 3-4 годин у дітей віком до 6 років та 4-6 годин у дітей віком від 7 років.
У ході популяційного фармакокінетичного аналізу було показано, що кліренс креатиніну був значущою коваріатою для уявного об’єму розподілу перорального прегабаліну, і цей зв'язок був аналогічним у дітей і дорослих пацієнтів.
Фармакокінетику прегабаліну у паієнтів віком менше ніж 3 місяці не вивчали (див. розділ «Спосіб застосування та дози», «Побічні ефекти» та «Фармакодинаміка»).
Пацієнти літнього віку. Кліренс прегабаліну має тенденцію до зменшення з віком. Таке зменшення кліренсу прегабаліну при його застосуванні перорально узгоджується зі зменшенням кліренсу креатиніну, пов’язаним зі збільшенням віку. Пацієнтам з порушенням функції нирок, пов’язаним з віком, може потребуватися зменшення дози прегабаліну (див. розділ  «Спосіб застосування та дози», таблиця 1).
Годування груддю. Фармакокінетику прегабаліну при його застосуванні у дозі 150 мг кожні 12 годин (добова доза 300 мг), оцінювали у 10 жінок, які годували груддю, щонайменше через 12 тижнів після пологів. Годування груддю не впливало або мало незначний вплив на фармакокінетику прегабаліну. Прегабалін потрапляв у грудне молоко, при цьому його середні концентрації в рівноважному стані становили близько 76 % від концентрацій у плазмі крові матері. Розрахована доза, яку отримує немовля з грудним молоком (при середньому споживанні молока 150 мл/кг/добу) від жінки, яка приймає прегабалін у дозі 300 мг/добу або у максимальній дозі 600 мг/добу, становить 0,31 або 0,62 мг/кг/добу відповідно. Ці розраховані дози становлять приблизно 7 % від загальної добової дози у матері в перерахунку на мг/кг.
Клінічні характеристики.
Показання.
Нейропатичний біль.
Прегабалін показаний для лікування нейропатичного болю периферичного та центрального походження у дорослих.
Епілепсія.
Прегабалін показаний дорослим в якості додаткового лікування при парціальних судомних нападах із вторинною генералізацією або без неї.
Генералізований тривожний розлад.
Прегабалін показаний для лікування генералізованого тривожного розладу у дорослих.
Фіброміалгія.
Протипоказання.
Гіперчутливість до діючої речовини або будь-якої із допоміжних речовин, перелічених у розділі «Склад».
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Оскільки прегабалін переважно екскретується в незміненому стані з сечею, зазнає незначного метаболізму в організмі людини (менше 2 % дози виділяється з сечею у вигляді метаболітів), не інгібує in vitro метаболізм інших препаратів і не зв'язується з білками крові, то малоймовірно, що прегабалін може спричиняти фармакокінетичну медикаментозну взаємодію або бути об'єктом такої взаємодії.
Відповідно до цього, in vivo не спостерігалося значимої клінічної фармакокінетичної взаємодії між прегабаліном і фенітоїном, карбамазепіном, вальпроєвою кислотою, ламотриджином, габапентином, лоразепамом, оксикодоном або етанолом. Фармакокінетичний популяційний аналіз показав, що пероральні антидіабетичні препарати, діуретики, інсулін, фенобарбітал, тіагабін та топірамат не чинили клінічно значимого впливу на кліренс прегабаліну.
Пероральні контрацептиви, норетистерон та/або етинілестрадіол.
Одночасне застосування прегабаліну та пероральних контрацептивів норетистерону та/або етинілестрадіолу не впливає на фармакокінетику у рівноважному стані кожного з препаратів.
Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему.
Прегабалін може потенціювати ефект етанолу та лоразепаму. Відомо, що введення багаторазових пероральних доз прегабаліну й оксикодону, лоразепаму або етанолу не чинить клінічно значимого впливу на функцію дихання. Повідомлялося про розвиток дихальної недостатності та коми у пацієнтів, які одночасно приймали прегабалін та інші депресанти центральної нервової системи. Прегабалін посилював порушення когнітивної та основних рухових функцій, спричинене оксикодоном.
Отримано повідомлення про явища, пов'язані з послабленням функцій нижніх відділів травного тракту (наприклад, кишкова непрохідність, паралітична кишкова непрохідність, запор) у випадку супутнього застосування прегабаліну з препаратами, які можуть спричиняти запор, такими як опіоїдні знеболювальні засоби.
Спеціальні дослідження фармакодинамічних взаємодій у добровольців літнього віку не проводились.
Особливості застосування.
Пацієнти з цукровим діабетом
Деякі пацієнти з цукровим діабетом, у яких збільшилась маса тіла під час лікування прегабаліном, можуть потребувати корегування дози гіпоглікемічних препаратів.
Реакції гіперчутливості
Повідомлялося про виникнення реакцій гіперчутливості, включаючи випадки розвитку ангіоневротичного набряку. При наявності таких симптомів ангіоневротичного набряку, як набряк обличчя, періоральний набряк або набряк верхніх дихальних шляхів, потрібно негайно припинити застосування прегабаліну.
Запаморочення, сонливість, втрата свідомості, сплутаність свідомості та порушення психіки
Застосування прегабаліну супроводжувалося випадками запаморочення та сонливістю, що може збільшити частоту виникнення випадкових травматичних випадків (падіння) у пацієнтів літнього віку. Повідомлялося про втрату свідомості, сплутаність свідомості, порушення психіки. Тому слід порадити пацієнтам бути обережними, доки їм не стануть відомі можливі ефекти цього препарату.
Розлади зору
При застосуванні прегабаліну повідомлялося про нечіткість зору. У більшості випадків це явище зникало при постійному застосуванні препарату. Згідно доступних даних, у пацієнтів, яким проводилось офтальмологічне обстеження, частота погіршення гостроти зору та змін полів зору була вищою у пацієнтів, які застосовували прегабалін, а частота виникнення змін на очному дні була вищою у пацієнтів, які застосовували плацебо.
Повідомлялось про побічні ефекти з боку органів зору, зокрема втрату зору, нечіткість зору або інші зміни гостроти зору, більшість з яких були тимчасовими. Припинення застосування прегабаліну може усувати або послаблювати ці симптоми з боку зору.
Ниркова недостатність
Повідомлялося про випадки розвитку ниркової недостатності. У деяких випадках цей ефект був оборотним після припинення застосування прегабаліну.
Відміна супутніх протиепілептичних лікарських засобів
Даних щодо відміни супутніх протиепілептичних препаратів після досягнення контролю над судомами в результаті додавання до лікування прегабаліну недостатньо, щоб перейти до монотерапії прегабаліном.
Симптоми відміни
Після припинення короткострокового та довгострокового застосування прегабаліну у деяких пацієнтів спостерігалися симптоми відміни. Повідомлялось про такі явища: безсоння, головний біль, нудота, тривожність, діарея, грипоподібний синдром, нервозність, депресія, біль, судоми, гіпергідроз і запаморочення, що вказують на фізичну залежність. Цю інформацію слід повідомити пацієнту перед початком лікування.
Судоми, зокрема епілептичний статус та великі судомні напади, можуть виникати під час лікування прегабаліном або невдовзі після припинення його застосування.
Стосовно припинення довгострокового лікування прегабаліном, дані свідчать, що частота та тяжкість симптомів відміни можуть залежати від дози.
Застійна серцева недостатність
Повідомлялось про випадки застійної серцевої недостатності у деяких пацієнтів, які застосовують прегабалін. Така реакція здебільшого спостерігалась під час лікування прегабаліном нейропатичного болю у пацієнтів літнього віку з серцево-судинними порушеннями. Слід з обережністю застосовувати прегабалін у таких пацієнтів. При припиненні застосування прегабаліну це явище може зникнути.
Лікування нейропатичного болю центрального походження внаслідок ураження спинного мозку
Під час лікування нейропатичного болю центрального походження викликаного ушкодженням спинного мозку, збільшувалась частота побічних реакцій у цілому, а також побічних реакцій з боку центральної нервової системи та особливо сонливості. Це можна пояснити адитивним ефектом супутніх лікарських засобів (наприклад антиспастичних засобів), що необхідні для лікування цього стану. Цю обставину необхідно брати до уваги, призначаючи прегабалін при такому стані.
Суїцидальне мислення та поведінка
У пацієнтів, що лікувались протиепілептичними засобами з приводу певних показань, спостерігалося суїцидальне мислення та поведінка. Існує дещо підвищений ризик суїцидального мислення та поведінки при застосуванні протиепілептичних препаратів. Механізм виникнення цього ризику невідомий, а доступні дані не виключають можливості його існування для пацієнтів, що приймають прегабалін.
У зв’язку з цим необхідно ретельно спостерігати за пацієнтами для виявлення ознак суїцидального мислення й поведінки та розглянути доцільність призначення відповідного лікування. Пацієнти (та особи, що доглядають за ними) повинні звернутися по медичну допомогу.
Погіршення функції нижніх відділів шлунково-кишкового тракту
Повідомлялося про явища, пов’язані з погіршенням функції нижніх відділів шлунково-кишкового тракту (наприклад, непрохідність кишечнику, паралітична непрохідність кишечнику, запор) внаслідок прийому прегабаліну разом з лікарськими засобами, що можуть викликати запори, наприклад опіоїдними анальгетиками. При комбінованому застосуванні прегабаліну та опіоїдів слід вжити заходів для профілактики запорів (особливо у жінок та пацієнтів літнього віку).
Адиктивний потенціал
Випадки зловживання невідомі. Слід з обережністю призначати препарат пацієнтам з наркотичною залежністю в анамнезі. Слід спостерігати за пацієнтами щодо виникнення симптомів залежності від прегабаліну.
Енцефалопатія
Випадки енцефалопатії виникали переважно у пацієнтів із супутніми захворюваннями, що можуть викликати енцефалопатію.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Жінки репродуктивного віку/засоби контрацепції для жінок та чоловіків.
Оскільки потенційний ризик для людей є невідомий, жінкам дітородного віку слід використовувати ефективні засоби контрацепції.
Вагітність. Немає достовірних даних щодо застосування прегабаліну вагітними жінками.
Дослідження на тваринах свідчать про репродуктивну токсичність. Потенційний ризик для людини невідомий. Тому прегабалін не слід застосовувати в період вагітності, за винятком окремих випадків, коли користь для матері явно перевищує можливий ризик для плода.
Годування груддю. Невідомо, чи прегабалін екскретується у грудне молоко людини; однак він визначається у молоці тварин. Тому грудне вигодовування в період лікування прегабаліном не рекомендовано.
Репродуктивна функція. Немає клінічних відомостей щодо впливу прегабаліну на репродуктивну функцію жінок.
Після 3-місячного застосування 600 мг прегабаліну на добу здоровими чоловіками жодного впливу на рухливість сперматозоїдів не виявлено.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Прегабалін може мати незначний або помірний вплив на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами. Препарат може викликати запаморочення і сонливість, та як наслідок вплинути на здатність керувати транспортними засобами та іншими механізмами. Тому пацієнтам слід рекомендувати утримуватися від керування транспортними засобами або робіт зі складною технікою чи від іншої потенційно небезпечної діяльності доти, доки не стане відомо, чи цей лікарський засіб впливає на їхню здатність до виконання такої діяльності.
Спосіб застосування та дози.
Діапазон доз препарату може змінюватись в межах 150-600 мг на добу. Добову дозу розподіляють на 2-3 прийоми. Прегабалін застосовується перорально незалежно від прийому їжі.
Нейропатичний біль. Початкова доза прегабаліну становить 150 мг на добу, розділена на 2 або 3 прийоми. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта і переносимості препарату доза може бути підвищена через 3-7 днів до 300 мг на добу, а за потреби – до максимальної дози 600 мг на добу ще через 7 днів.
Фіброміалгія
Рекомендована доза препарату для лікування фіброміалгії становить від 300 до 450 мг на добу. Лікування слід розпочинати із застосування дози 75 мг двічі на добу (150 мг на добу). Залежно від ефективності та переносимості, дозу можна збільшувати до 150 мг двічі на добу (300 мг на добу) протягом одного тижня. Для пацієнтів, для яких застосування дози 300 мг на добу є недостатньо ефективним, можна збільшити дозу до 225 мг двічі на добу (450 мг на добу). Хоча існує дослідження застосування дози 600 мг на добу, доказів того, що застосування цієї дози буде мати додаткову перевагу, немає; також така доза мала гіршу переносимість. Беручи до уваги дозозалежні побічні реакції, застосування доз вище 450 мг на добу не рекомендується. Оскільки прегабалін виводиться головним чином нирками, слід коригувати дозу препарату пацієнтам із порушенням нирок.
Епілепсія. Початкова доза прегабаліну становить 150 мг на добу. Залежно від ефективності   та переносимості препарату у окремого пацієнта  дозу можна збільшити до 300 мг на добу через
1 тиждень. Ще через тиждень дозу можна збільшити до максимальної – 600 мг на добу.
Генералізовані тривожні розлади
Добова доза варіює від 150 до 600 мг, розділена на два або три прийоми. Необхідність лікування прегабаліном слід регулярно переглядати.
Лікування прегабаліном може бути розпочате з дози 150 мг на добу. Залежно від ефективності  та переносимості препарату у окремих пацієнтів дозу можна збільшити до 300 мг на добу після першого тижня лікування. Протягом наступного тижня лікування доза може бути збільшена до 450 мг на добу. Ще через тиждень дозу можна збільшити до максимальної –
600 мг на добу.
Відміна прегабаліну. Відповідно до сучасної клінічної практики, за необхідності припиняти лікування прегабаліном рекомендовано поступово припиняти прийом препарату щонайменше протягом 1 тижня незалежно від показань (див. розділи «Особливості застосування» та «Побічні реакції»).
Пацієнти з порушенням функції нирок
Прегабалін виводиться з системного кровотоку у незміненому вигляді переважно за рахунок екскреції нирками. Оскільки кліренс прегабаліну прямо пропорційний кліренсу креатиніну, зменшення дози у пацієнтів з порушенням функції нирок слід проводити індивідуально, відповідно до показника кліренсу креатініну (CLcr), як зазначено у таблиці нижче та визначено за формулою:
Прегабалін ефективно видаляється з плазми крові за допомогою гемодіалізу (50 % препарату протягом 4 годин). Для пацієнтів на гемодіалізі добову дозу прегабаліну слід коригувати відповідно до функції нирок. Крім добової дози, одразу після кожної 4-годинної процедури гемодіалізу необхідно застосовувати додаткову дозу препарату (див. Таблицю 1).
Таблиця 1. Корекція дози прегабаліну відповідно до функції нирок.
 

* Загальну добову дозу (мг/добу) слід поділити на кількість прийомів відповідно до режиму дозування, щоб отримати мг/дозу.
+ Додаткова доза – це  додаткова однократна доза.
Пацієнти з порушенням функції печінки.
Немає необхідності у корекції дози для пацієнтів із порушеннями функції печінки.
Пацієнти літнього віку (понад 65 років)
Для пацієнтів літнього віку може знадобитися зниження дози прегабаліну через порушену функцію нирок.
Діти.
Безпечність та ефективність прегабаліну при його застосуванні дітям віком до 18 років не встановлені. Доступна на цей час інформація наведена в розділі «Побічні реакції», а також у розділах «Фармакодинаміка» і «Фармакокінетика», однак, спираючись на них, неможливо надати жодних рекомендацій щодо дозування цій категорії пацієнтів.
Передозування.
При застосуванні прегабаліну у надмірній дозі найчастіше відзначали такі побічні реакції: сонливість, сплутаність свідомості, збудження та неспокій. Також повідомлялося про судоми.
Рідко повідомлялося про випадки коми.
Лікування передозування прегабаліну повинно включати загальні підтримувальні заходи і, якщо необхідно, проведення гемодіалізу.
Побічні реакції.
Найчастішими проявами побічної дії, через які лікування із застосуванням прегабаліну було припинене, були запаморочення та сонливість.
У таблиці нижче побічні реакції перераховані за класом та частотою (дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100); рідко (від ≥ 1/10 000 до < 1/1000); дуже рідко (< 1/10 000), частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними). У кожній групі за частотою виникнення побічні реакції перелічені в порядку зменшення важкості.
Перелічені побічні реакції також можуть бути пов’язані з перебігом основного захворювання та/або супутнім застосуванням інших лікарських засобів.
Під час лікування нейропатичного болю центрального походження внаслідок ушкодження спинного мозку частота виникнення побічних реакцій загалом, побічних реакцій з боку ЦНС та особливо сонливості була підвищеною (див. розділ «Особливості застосування»).

Після припинення короткотривалого та довготривалого лікування прегабаліном у деяких пацієнтів спостерігались симптоми відміни. Повідомлялося про такі явища: безсоння, головний біль, нудота, тривожність, діарея, грипоподібний синдром, судоми, нервозність, депресія, біль, гіпергідроз і запаморочення. Пацієнта необхідно проінформувати про це на початку терапії.
Стосовно припинення довгострокового лікування прегабаліном, дані свідчать, що частота та тяжкість симптомів відміни може бути дозозалежною.
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 30 °С у недоступному для дітей місці.

Написати відгук